Діагностика алергії: аналізи та проби

Успішне лікування алергії можливе лише за умови правильної діагностики. Нерідко людина знає про “провокатора”, який викликає появу реакцій. Якщо висип з’являється після вживання шоколаду, то очевидно, що всьому виною цей продукт. Алергії можна запобігти, виключивши його з меню. Але в більшості випадків виявити алерген складно, особливо якщо людина регулярно з ним контактує. Факт залишається фактом – проблема є і хочеться її позбутися. Перш ніж перейти до лікування, потрібна комплексна діагностика алергії, план якої індивідуально складає лікар-алерголог.

Які бувають аналізи на алергію?

У медичних установах проводяться різні аналізи при алергії. У їх числі:

1. Шкірні проби.
2. Лабораторні аналізи крові;

Шкірні проби. Їх ще називають тест in vivo, у перекладі з латинської “в живому”. Метод передбачає контакт хворого з алергеном під наглядом лікаря. Поступово застаріває, поступаючись місцем іншим дослідженням, але, як і раніше, дає хороші результати;

Лабораторний аналіз крові або тест in vitro, у перекладі з латинської “у склі”. Пацієнт не піддається впливу алергенів, їх визначають за допомогою тестів у сироватці крові, в лабораторних умовах.

Які аналізи здають у разі алергії, залежно від її виду, визначає лікар. Розглянемо їх детальніше;

Накожні проби

Накожні проби – безпечний і недорогий метод. У більшості випадків використовується для діагностики дерматиту. На ділянку руки, від кисті до плеча, наноситься синтетичний аналог алергену. У місці його контакту зі шкірою роблять неглибокий прокол або надріз. Якщо через якийсь час проявляється реакція, найімовірніше, алерген знайдено;

Ще один метод забору нашкірних проб:

1. На диск, розміром з монету, наноситься алерген. Його поміщають на шкіру пацієнта, закріплюють і витримують 48 годин.
2. Шкіру, яка перебувала в контакті з алергеном, досліджують на предмет виникнення реакцій;

Під час шкірних проб слабка сенсибілізація, порівнянна зі щепленням. Вакцина складається з ослаблених мікроорганізмів і не викликає складного захворювання. Дослідження не рекомендовано робити людям з ослабленим або несформованим імунітетом – дітям до 5 років і після 60 років. Алергічні реакції можуть бути непередбачуваними;

Шкірні проби також не рекомендовано проводити:

• у період загострення гострих респіраторних захворювань та алергії;
• під час вагітності та загострення хронічних захворювань.

За 2 дні до процедури слід припинити прийом антигістамінних засобів, оскільки результат буде неточним. Для тих, хто страждає на алергію на пилок, найкращий час для проведення тестуin vivo – це зима й осінь, коли хвороба у стадії ремісії та немає провокувальних чинників.

Визначення загального та специфічних імуноглобулінів E

Підвищення загального рівня імуноглобуліну свідчить про наявність захворювань, пов’язаних з алергією, або інших патологічних станів. Щоб діагностувати “винний алерген”, визначають специфічні імуноглобуліни, які вступають у реакції з конкретними “провокаторами”. IgE виробляється у відповідь на алерген. Це дає змогу знайти причину реакції, до появи симптомів;

Алергологічне обстеження дає змогу визначити наявність антитіл до конкретного “провокатора” і потім усунути причину захворювання. Аналіз на IgE призначають, якщо є підозра на такі захворювання алергічної етіології:

• бронхіальну астму;
• екзему;
• риніт;
• дерматит;
• поліноз;
• глистну інвазію;
• алергію на ліки та їжу.

Аналіз крові на IgE також призначають дітям, батьки яких страждали на алергію;

Для дослідження проводять забір крові з вени. Специфічна підготовка не потрібна, потрібно лише дотримуватися загальних правил забору аналізів;

Дослідження крові для визначення специфічних антитіл, використовують, коли шкірні проби виявилися не результативними або до їх проведення є протипоказання. Метод безпечний, оскільки не передбачає прямого контакту з алергенами. Він дорожчий, ніж шкірні проби. Результатів потрібно чекати 1-2 дні.

Метод імуноблотингу

Метод імуноблотингу набув широкого поширення, як високочутливий референтний метод виявлення антитіл до певних алергенів. Заснований на постановці імуноферментного аналізу на нітроцелюлозних мембранах. На них у вигляді окремих смуг нанесені специфічні білки; Если обнаружены антитела против конкретных антигенов – в соответствующем поле появляется темная полоса. Уникальность исследования заключается в очень высокой информативности и достоверности данных. Метод не имеет противопоказаний. Как правило, применяются стандартные панели: Атопическая; Ингаляционная; Пищевая. Перед проведением процедуры, требуется консультация врача. Только он может определить оптимальную панель.

Провокаційні тести

Якщо після дослідження крові на IgE та проведення шкірних проб з’ясувати причину не вдалося, лікар призначає провокаційні тести. Суть полягає в тому, що можливий антиген вводять до органу, ураженого алергією та спостерігають за реакцією. Так, при риніті алерген, наприклад пилок, вводять в ніс, при астмі – в бронхи. Якщо речовина причина реакції, з’являються характерні симптоми. Провокаційні тести слід проводити під контролем лікаря. Метод використовується для діагностики різних видів алергії, включаючи харчову.

Елімінаційні тести

Популярні методи діагностики алергії включають елімінацію алергену. Мають на увазі уникнення контакту з ним. Метод найчастіше використовується при харчовій алергії. Людині призначають елімінаційну дієту, тобто повністю виключають із раціону провокаційний продукт. Якщо через 1-2 тижні симптоми зникають або помітно слабшають, можна дійти невтішного висновку, що речовина викликає алергію.

Алергічний скринінг у Туреччині

Діагностика алерго статусу в Туреччині проводиться з використанням новітніх розробок та медичного обладнання. Check-Up та прицільний скринінг дозволяють точно та швидко (від 3 до 24 годин) отримати дані про стан здоров’я та рекомендації про те, як усунути проблему. У медичних центрах Туреччини Чек-ап включає програму проти алергії. Лікарям вдається точно та своєчасно її визначити. Діти діагностика алергії найчастіше виявляє реакцію на харчові продукти. У дорослих та підлітків виявляють бактеріальні, грибкові, пилкові групи антигенів. Які аналізи потрібно здати при алергії у Туреччині:

1. Шкірні проби – спеціальну речовину вводять під шкіру визначення реакції.
2. Нашкірні чи аплікаційні проби. Лікар робить розчин з антигеном, змочує ватяний диск та прикладає до уражених ділянок.
3. Скарифікаційні шкірні проби – варіант попереднього тесту, що передбачає нанесення краплі розчину в подряпину шкіри.
4. Результати фіксують через 30 хвилин, 6 годин, 2 дні. При позитивній реакції з’являється горбок діаметром 1 см. Оцінка виставляється за шкалою від 1 до 4.
5. Лабораторна діагностика, що включає випробування на імуноглобулін.
6. Елімінаційні та провокаційні тести.

Які аналізи потрібно здавати при алергії, визначає лікар на підставі анамнезу, симптомів та скарг пацієнта.