Університетська клініка Башкент, Стамбул (Başkent University Istanbul Hospital)

Університетська клініка Башкент, Стамбул (Başkent University Istanbul Hospital) одночасно є Центром трансплантації органів та тканин. У центрі успішно виконано 3877 трансплантацій таких органів та тканин, як печінка, нирки, серце та рогівка. Ланцюжок процесів трансплантації органу – це командна робота лікарів за участю різних підрозділів. Однією з найбільш значущих ланок у ланцюжку є трансплантаційна імунологія. Цей етап визначення сумісності тканин між реципієнтом органу та донором є найбільш критичним. Успішна трансплантація органу може бути виконана лише після отримання підтвердження за всіма критеріями придатності до трансплантації на цьому етапі. Лабораторія тканинного типування та трансплантаційної імунології Університетської клініки Башкент, Стамбул (Başkent University Istanbul Hospital) проводить усі види досліджень, необхідних перед трансплантацією тканин та органів, з використанням найсучасніших технологій та методів. Лабораторія тканинного типування та трансплантаційної імунології є членом NEQAS та Балканської асоціації підтвердження кваліфікації та компетентності (BEPT) з міжнародними програмами зовнішнього контролю якості.

В рамках програми NEQAS в лабораторії виконуються HLA-тканинне типування, сканування та визначення панель-реактивних антитіл та дослідження перехресної цитотоксичності, в рамках програми Балканська асоціація зовнішнього підтвердження кваліфікації та компетентності (BEPT) виконуються HLA-тканинне типування та дослідження перехресної цитотоксичності сумісність шляхом проточної цитології. Лабораторія тканинного типування та трансплантаційної імунології виконує такі дослідження:

• HLA-типування за локусами A, B, C (низького молекулярного дозволу, ПЛР (Полімеразна ланцюгова реакція))
• HLA-типування за локусами DR, DQ (низького молекулярного дозволу, ПЛР (Полімеразна ланцюгова реакція))
• Панель на цитотоксичність (цитологія)
• Панель на цитотоксичність (проточна цитологія)
• Сканування панель-реактивних антигенів
• Сканування панель-реактивних антигенів І класу
• Сканування панель-реактивних антигенів ІІ класу
• HLA-B (низька молекулярна роздільна здатність, ПЛР (Полімеразна ланцюгова реакція))
• LSA-1 (Сканування одного антигену I класу)
• LSA-1 (Сканування одного антигену II класу)
• Донор-специфічні антитіла
• Визначення KIR-генотипу донора

Трансплантація нирки

Трансплантація нирки для іноземних пацієнтів може бути здійснена лише від живого донора (це регулюється та контролюється Міністерством охорони здоров’я Турецької Республіки). Донором може бути родич пацієнта до 4 ступеня спорідненості, що має бути підтверджено офіційним документом вашого консульства, документ обов’язково надається двома мовами Англійською та Турецькою. Фахівці самостійно підтверджують відповідність донора. У пошуку донора бажано приділити увагу людям віком від 18 до 60 років, які не мали операцій та серйозних захворювань. Трансплантація нирки – це хірургічна операція щодо розміщення донорської нирки в організм пацієнта, у якого функціональність нирок недостатня для підтримки життєдіяльності та функцій всього організму. На сьогоднішній день трансплантація нирки є найуспішнішим методом лікування при нирковій недостатності на останній (термінальній) стадії. Трансплантація нирки забезпечує тривале та здорове життя пацієнта. Трансплантації можуть виконуватись від живих донорів. Порівняно з лікуванням діалізу, при якому забезпечуються лише деякі з усіх функцій нирок, при успішній трансплантації нирки від донора, трансплантована нирка починає виконувати всі функції і, таким чином, покращуючи самопочуття та якість життя пацієнтів. Внаслідок трансплантації здорової донорської нирки відновлюються втрачені ниркові функції. У випадках, коли відсутні протипоказання, кожен пацієнт, у якого виникла потреба у діалізному лікуванні, є кандидатом на трансплантацію нирки. Трансплантація нирки може втричі збільшити очікувану тривалість життя хворого з нирковою недостатністю. Після трансплантації 80% пацієнтів повертаються до свого повсякденного життя, зокрема, пацієнти молодого віку отримують можливість створювати сім’ю та мати дітей. Пацієнти із захворюваннями нирок на стадії початку діалізного лікування мають звернутися до центру трансплантації органів. Необхідні дослідження:

• УЗД доплер ренальних судин пацієнта та донора
• Групи крові пацієнта та донора
• Тест на сумісність тканин донора та пацієнта (HLA)
• Вірусна панель донора (Гепатит, Спід.) пацієнта та донора
• Загальний аналіз крові + біохімія пацієнта та донора
• 24 годинний аналіз сечі (так само білки та креатинін у сечі) донора та пацієнт

Трансплантація печінки

Печінка – це орган, який має вагу близько 1-2 кг, складається з двох основних часток, правої та лівої частки, та виконує безліч життєво важливих функцій. Серед них можна вказати такі функції, як виділення жовчі для перетравлення жиру, очищення крові від лікарських, хімічних речовин та алкоголю, зберігання надлишкової глюкози у вигляді крохмалю, видалення з жовчю продуктів метаболізму, синтез білка та холестерину, згортання крові, імунітет до інфекцій. Крім виконання цих важливих для організму функцій, печінка є єдиним органом в організмі людини, який має таку унікальну здатність, як відновлення своїх розмірів. Така здатність печінки в порівняно короткий період відновлювати свої розміри дозволяє видаляти велику частину печінки (до 60-70% загального обсягу).

Трансплантація серця

Це хірургічна операція, що виконується шляхом вилучення хворого серця, яке втратило функціональність, і заміна його на здорове серце, отримане з тіла донора-трупа (після констатації смерті головного мозку). Трансплантація серця є останнім шансом для хворих на серцеву недостатність, коли всі інші методи лікування виявляються недостатніми. Серцева недостатність може розвинутися внаслідок захворювань коронарних судин, порушень роботи серцевих клапанів або серцевого м’яза, вроджених вад серця або вірусних інфекцій, що вражають серце. Трансплантація серця виконується пацієнтам із термінальною стадією серцевої недостатності. Іншими словами, застосовується у випадках, коли незважаючи на всі види лікування у пацієнта не спостерігається зниження скарг та симптомів, пов’язаних із серцем, та у випадках, коли очікувана тривалість життя протягом року становить менше 50%. При трансплантаціях серця основним критерієм є сумісність по групі крові. Як правило, потрібно, щоби група крові реципієнта і донора збігалися. При цьому в особливих випадках можуть застосовуватися правила сумісності груп крові, які застосовуються при переливанні крові для основних донорів та основних реципієнтів. Поряд з тим, що для трансплантації серця не існують конкретні обмеження, вік від 1 до 50 років. При трансплантації серця особливе значення має час. Час, необхідний для вилучення серця у донора до моменту розміщення серця у грудній клітці реципієнта та початку роботи серця, становить 4 години. Тому при трансплантаціях серця починається гонка з часом і необхідно діяти гранично швидко. Пацієнти, яким необхідна трансплантація серця, реєструються у “Списку очікуваних трансплантації серця” Інформаційної системи органів та тканин (TODS) при Міністерстві охорони здоров’я. Для пацієнтів, стан яких потребує виконання трансплантації в терміновому порядку, за погодженням з Консиліумом з трансплантації серця в системі розміщується повідомлення про необхідність термінової трансплантації. На жаль, іноземні пацієнти не можуть бути зареєстровані в “Список, що очікують трансплантації серця” Інформаційної системи органів та тканини. Пересадку для іноземних пацієнтів роблять у Центрі штучної підтримки серця. Після трансплантації у пацієнтів відзначається значне покращення якості життя. Пацієнти можуть відвідувати навчальні заклади, працювати, можуть створювати сім’ї та займатися спортом. Разом з цим, пацієнти повинні дотримуватись усіх правил, які рекомендуються після операцій на серці та регулярно з’являтися на контрольні прийоми лікаря.

У відділенні кардіології клініки Башкент, Стамбул (Başkent University Istanbul Hospital) є вся необхідна інфраструктура, обладнання та кваліфіковані фахівці для проведення діагностики та лікування всіх видів серцево-судинних захворювань. Відділення кардіології пропонує послуги стаціонарного догляду за хворими коронарними місткістю 7 ліжко-місць, послуги спостереження за пацієнтами після коронарної ангіографії місткістю 6 ліжко-місць, оснащеному клінічними ліжками з телеметричним моніторингом. Амбулаторно-поліклінічні та неінвазивні кардіологічні процедури (ЕКГ, навантажувальний тест, ехокардіографія, ЕКГ-моніторинг по Холтеру, амбулаторний моніторинг артеріального тиску, тест на столі під нахилом, постійний кардіостимулятор та контроль ICD). Кардіологічна поліклініка надає амбулаторні послуги 1000-1300 пацієнтам. Прийом у поліклініці у тому числі проводиться викладацьким складом, з великим практичним досвідом роботи в галузі проблем серцево-судинної системи.

Діагностичні та лікувальні процедури:

• Ехокардіографія (трансторакальна, чресхарчова, стрес-ехокардіографія (стрес-ВІДЛУННЯ) та ін.)
• Аналіз ЕКГ-моніторингу за Холтером
• Амбулаторне спостереження артеріального тиску
• Навантажувальні проби на біговій доріжці
• Катетеризація серця, коронарна ангіографія, коронарна ангіопластика, стентування, вимірювання фракційного резерву кровотоку (FFR) тощо.
• Електрофізіологічні дослідження серця та аритмії (ЕФІ, імплантація постійного кардіостимулятора та ICD)
• Контроль функціонування постійного кардіостимулятора та ICD
• Кардіологічна реабілітація
• Процедури інтервенційної кардіології під контролем пристроїв візуалізації ядерної медицини (однофотонна емісійна комп’ютерна томографія (SPECT), багатопроекційне радіоізотопне сканування (MUGA) тощо).
• Команда лікарів-фахівців лікарні успішно проводить всі види процедур ІНТЕРВЕНЦІЙНОЇ КАРДІОЛОГІЇ, що виконуються у світі.

Серед них:

• Транскатетерна імплантація аортального клапана (TAVI)
• Безопераційна заміна клапана серця з доступом через пахову вену
• Ендоваскулярне протезування аневризми черевного відділу аорти (EVAR) – Ендопротезування аневризм грудного відділу аорти (TEVAR)
• Усунення аневризми аорти в черевній або грудній порожнині за допомогою стенту.
• Закриття дефекту міжпередсердної перегородки (ASD), дефекту міжшлуночкової перегородки (VSD), відкритого овального вікна (PFO), відкритої артеріальної протоки (PDA)
• Безопераційне закриття вроджених дефектів (отворів) у серці з доступом через пахвинну вену
• Усунення стенозу мітрального, легеневого та трикуспідального клапана
• За допомогою балона усунення стенозу клапанів серця
• Реконструкція мітрального клапана за допомогою контурної системи Carillon® – мітральної кліпси
• Реконструкція мітрального клапана з доступом через пахвину (безопераційно)
• Стентування сонних артерій (судин головного мозку)
• Усунення обструкції судин ніг
• Етанолова абляція міжшлуночкової перегородки

Відділення онкогінекології займається раковими захворюваннями та передраковими утвореннями жіночих статевих органів. Фахівці гінекологічної онкологічної хірургії проходять комплексне навчання з питань лікування гінекологічного раку. З цієї причини гінеколог-онколог з моменту постановки діагнозу займається питаннями хірургічного та хіміотерапевтичного лікування та паліативної допомоги жінкам. Команда складається з кількох фахівців: медичний онколог, патолог, радіолог, радіаційна онкологія та медсестри. Крім того, комплексні методи діагностики та лікування виконуються досвідченою командою фахівців лікарень з високотехнологічним обладнанням.

В область спеціалізації гінекологічної онкології входять такі хвороби: Діагностика та лікування патологій з ризиком розвитку злоякісних захворювань зовнішніх статевих органів, шийки матки, матки, яєчників та маткових труб. Діагностика та профілактика злоякісних захворювань статевих органів у жінок, лікування діагностованих захворювань проводиться на підставі міждисциплінарного підходу при координації фахівця з гінекологічної онкології.

Лікування деяких захворювань, що проводиться у відділенні гінекологічної онкологічної хірургії

Рак вульви – це рак шкіри навколо піхвового входу, включаючи клітор та статеві губи. Рак вульви трапляється не часто. Вірус папіломи людини (ВПЛ), поряд із збільшенням ризику раку шийки матки, на жаль, збільшує ризик виникнення раку вульви. Рак вульви піддається лікуванню, разом з цим, як і за всіх інших видів раку, найбільш висока ефективність лікування досягається у випадках раннього виявлення до початку поширення раку в інші області організму. Рак вульви – це вид раку, який найчастіше зустрічається у жінок похилого віку. Якщо діагноз поставлено на ранній стадії, можливе повне лікування.

Рак ендометрію – розвивається з шару клітин, що вистилають зсередини порожнину матки, функціональний шар якої відкидається під час кожної менструації. Рак ендометрію є найчастіше зустрічається в жіночій репродуктивній системі. Як правило, частота захворюваності збільшується у постменопаузальному віці. Факторами ризику раку ендометрію є вік, ожиріння, гормональні порушення та генетична схильність. На сьогоднішній день для ранньої діагностики раку ендометрію немає достатньо надійного скринінгового тесту. Разом з цим у багатьох жінок на ранній стадії захворювання з’являються скарги. При раку ендометрію найпоширенішою скаргою є поява вагінальних кровотеч у період після менопаузи. У деяких випадках молоді жінки відзначають зміну нормальних періодів менструації. У багатьох випадках рак матки вдається виявити на ранній стадії та отримати успішні результати лікування. Кровотеча в постменопаузу, яка називається вагінальною кровотечею, є найбільш поширеним симптомом раку матки. Хірургічне лікування є найпоширенішим методом лікування раку ендометрію. Операція дозволяє виконати видалення області, ураженої раком матки, та визначити стадію захворювання. Мінімальна хірургічна процедура – виконання гістеректомії (видалення матки та шийки матки) разом із видаленням маткових труб та яєчників. Як правило, при цьому виконується і висічення лімфатичних вузлів у ділянці малого тазу та черевної порожнини. Хірургічне лікування може виконуватися традиційним розрізом шкіри та розкриттям черевної порожнини або закритим методом мінімально інвазивної хірургії (лапароскопія або роботизована хірургія). Променева терапія: Променева терапія часто використовується як метод лікування жінок з раком ендометрію. Призначається на підставі результатів хірургічної операції жінкам з високим ризиком рецидиву захворювання для зниження ймовірності рецидиву. При раку ендометрію хіміотерапія зазвичай рекомендується на пізніх стадіях (стадія III-IV) та при рецидиві захворювання (рецидив після першого курсу лікування). Гормональна терапія не є стандартним методом лікування, разом з цим може бути рекомендована лікарем пацієнтам з раком, обмеженим шийкою матки, у яких є сильне бажання завагітніти і народити дитину в майбутньому.

Рак яєчників виникає із клітин яєчника. Яєчники – парний орган репродуктивної системи жінки, що розташовуються з обох боків матки, виробляють яйцеклітини та основні жіночі гормони, естроген та прогестерон. Рак яєчників займає дев’яте місце серед найпоширеніших видів раку у жінок і є гінекологічним раком із найвищою смертністю. Точна причина виникнення раку не встановлена і на сьогоднішній день немає методу, який застосовувався як стандартна процедура для ранньої діагностики. Жінки в наступних групах мають більш високу ймовірність розвитку раку яєчників: носії мутації гена BRCA 1 або BRCA2, жінки з випадками раку молочної залози або яєчників у сім’ї, жінки з раком молочної залози в анамнезі, жінки, які отримують замісну терапію естрогеном (без прогестерону) п’яти років, жінки з ендометріозом, жінки, які завагітніли і народили в пізнішому віці, жінки похилого віку – з віком ризик розвитку раку яєчників збільшується, жінки, які страждають на ожиріння, особливо ті, у кого ІМТ 30 або більше. Гінекологічні онкологи координують усі процеси на всіх етапах лікування жінок з раком яєчників від діагностики, хірургії, хіміотерапії до паліативної допомоги протягом усього життя.

Рак шийки матки – рак нижньої частини матки. Шийка є частиною матки, яка відкривається у піхві та розширюється під час пологів. Рак шийки матки є одним із видів раку з найвищою смертністю серед жінок і частотою захворювання в країнах, що розвиваються. Незважаючи на те, що близько 20% всіх випадків захворювання на рак шийки матки відзначаються у жінок старше 65 років, жінки віком 30, 40 і 50 років більшою мірою схильні до цього захворювання. Кольпоскопія дозволяє провести детальний огляд шийки матки, піхви чи вульви. Кольпоскоп – це інструмент з підсвічуванням, що дозволяє здійснити огляд під збільшенням та виявити ділянки розвитку ракової тканини, невидимі на початковій стадії, вказуючи місце виконання біопсії. Кольпоскопія виконується визначення причин аномальних змін клітин. Завдяки цьому дослідженню отримано можливість виявлення раку шийки матки на ранній стадії. Варіанти лікування залежить від стадії захворювання. На ранній стадії лікування щодо легко виконується хірургічним методом. Пацієнти з невеликим осередком ураження раку на ранній стадії лікуються шляхом виконання гістеректомії (видалення матки або шийки матки). Залежно від поширення раку можуть бути рекомендовані різні види гістеректомії. Хірургічне лікування може виконуватися класичним способом: методом відкритої операції або методом лапароскопічної або роботизованої хірургії. Вибір способу виконання операції залежить від численних факторів, таких як досвід та переваги хірурга, розмір ракової пухлини та анатомічна будова пацієнта. Рішення про проведення операції докладно обговорюється з лікарем.

Фізіотерапія та реабілітація – це наука, метою якої є підвищення до максимального рівня функцій та працездатності людей, навчання навичок самостійного життя, покращення якості життя, допомагаючи у вирішенні проблем та лікуванні захворювань м’язів, суглобів, кісток та хребта, ортопедичних проблем, таких як спортивні травми, ревматичні захворювання та параліч. Методи фізіотерапії включають застосування гарячих/холодних процедур, ультразвукових та електричних стимуляторів, вправи у воді та тракційні процедури (витяг різних відділів кісткової системи). Крім того, фізичні вправи та правильне використання тіла є одним з невід’ємних методів лікування у фізіотерапії та реабілітації. У центрі клініки Башкент, Стамбул (Baskent University Istanbul Hospital), оснащеному сучасною апаратурою, команда досвідчених фахівців планує та застосовує процедури лікування у світлі останніх досягнень світової медицини.

Ортопедичні проблеми пов’язані із захворюваннями та болями, що супроводжуються в колінному, плечовому, тазостегновому та гомілковостопному суглобах, після операцій протезування та лікування переломів колінного, тазостегнового та плечового суглобів. При лікуванні проблем, пов’язаних із захворюваннями хребта для повернення пацієнта до повсякденного життя особливо важливе значення та обов’язкове застосування індивідуально підібраної програми фізіотерапії та реабілітації.

Порушення ходьби може виникнути як внаслідок пошкоджень нервової системи, наприклад, при церебральному паралічі, хворобі Паркінсона, розсіяному склерозі, так і внаслідок порушення провідності нервових сигналів до ніг, наприклад, при пошкодженні спинного мозку, або внаслідок пошкоджень, пов’язаних з ортопедичними проблемами: переломах, ушкодженнях сухожиль, розривах м’язів. У повсякденному житті ми не замислюємося над тим, як ми ходимо, і робимо більше тисячі кроків на день, починаємо замислюватися про важливість ходьби лише у випадках, коли виникають труднощі. У віддаленні поліклініки Башкент, Стамбул (Başkent University Istanbul Hospital) роблять діагностику порушень ходьби та вивчають причини їх виникнення.

Спортивні травми отримують не тільки професійні спортсмени, а й люди, які стежать за своїм здоров’ям. Реабілітаційні програми фізіотерапії є найважливішою частиною лікування після спортивних травм.

Болі в попереку та шиї зустрічаються дуже часто і є причиною втрати працездатності. Незважаючи на те, що одна частина болів у спині та шиї може лікуватися хірургічним шляхом, а інша – шляхом введення лікарських препаратів у хребетний канал, фізіотерапевтичні та реабілітаційні програми лікування відіграють важливу роль як самостійні методи лікування, так і як додаткове лікування.

Ревматичні ураження м’яких тканин (фіброміалгія) – це синдром, що супроводжується численними системними симптомами, такими як хронічний біль, депресія, шлунково-кишкові проблеми, головний біль, біль у суглобах тощо. Захворювання зустрічається у 1-2% населення. Незважаючи на те, що захворювання зазвичай спостерігається у людей віком від 30 до 50 років, іноді зустрічається у дітей та людей похилого віку. Жінки страждають частіше, ніж чоловіки. Синдром фіброміалгії не завдає незворотних каліцтв людині, разом з цим, хронічний біль та інші системні скарги негативно впливають на якість життя та повсякденну діяльність. Методи фізіотерапії та фізичні вправи відіграють важливу роль у лікуванні ревматичних уражень м’яких тканин, що супроводжуються генералізованими болями в тілі та хронічною втомою.

Остеопороз (хвороба крихких кісток) часто виникає у жінок, особливо після менопаузи, може розвинутись і у чоловіків похилого віку. Для підтримки здоров’я кісток та зниження болів у спині, викликаних остеопорозом обов’язково потрібно звертатися за допомогою до фахівців, фізичні вправи та методи фізіотерапії відіграють велику роль у повсякденному житті людини.

Запальні ревматичні захворювання, такі як ревматоїдний артрит і анкілозуючий спондиліт, є ревматичними захворюваннями, які викликають запалення суглобів, внаслідок чого виникає деформація та обмеження рухів у суглобах. Для запобігання деформаціям, полегшенню болю, збільшення функціональних можливостей та участі у повсякденному житті пацієнтам призначається фізіотерапія та реабілітація.

Неврологічні захворювання, такі як параліч, травми спинного мозку, травма головного мозку або дитячий церебральний параліч можуть спричинити м’язову слабкість, утруднення рухів, труднощі при ходьбі. Фізіотерапевтичні та реабілітаційні методи лікування допомагають в усуненні або зниженні інтенсивності існуючих розладів, полегшують ходьбу, запобігають постійній тугорухливості суглобів, знижують больовий синдром, викликаний паралічем, та збільшують функціональність. Крім того, для пацієнтів з паралічем, з метою полегшення використання рук та більш комфортного виконання рухів, може бути забезпечене використання пристроїв, специфічних для пацієнта. Поліпшення якості життя та збільшення функціональних можливостей може бути досягнуто шляхом застосування методів реабілітаційної медицини.

Гематологія – наука про хвороби крові, галузь медицини, що займається діагностикою та лікуванням таких захворювань крові, як анемія (залізодефіцитна анемія, середземноморська анемія, дефіцит вітаміну B12, серповидно-клітинна анемія), захворювань, що стають причиною кількісного та функціонального порушення клітин і тромбоцитів, які запобігають кровотечі, захворюванням, що викликають закупорку судин, захворюванням, при яких збільшується ризик кровотеч, таких як гемофілія, а також ракових захворювань, що походять з кісткового мозку та лімфатичних вузлів (гострий лейкоз, хронічний лейкоз, множинна мієлома, п.). Відділення гематології здійснює прийом та медичне обслуговування пацієнтів, проводить амбулаторне та стаціонарне лікування. Як діагностичні методи, поряд з дослідженнями складу крові по мазку периферичної крові, в клініці виконуються аспірація та біопсія кісткового мозку. Крім цього, у разі потреби, виконуються трансфузії крові та продуктів крові (еритроцитарних суспензій, концентратів тромбоцитів, плазми крові тощо). Раннє втручання дозволяє врятувати життя трьом із чотирьох хворих з меншими ураженнями організму. Пацієнтам, які потрапили у відділення, можуть бути виконані катетеризація серця, ангіопластика, балонна пластика вени або встановлення стенту, а, при необхідності, вони можуть б

В Університетській клініці Башкент, Стамбул (Başkent University Istanbul Hospital) також можна знайти безліч відділень, які працюють з дітьми.

• дитяча кардіологія – всупереч поширеній думці, хвороби серця – це хвороба, на яку хворіють не тільки дорослі. Діти також можуть розвиватися різні патології серця. Серед них, як правило, вроджені вади серця. Рідше серцеві захворювання також можуть розвинутись після таких станів, як гострий ревматизм суглобів або хвороба Кавасакі. Для дитячої діагностики серцевих захворювань існують такі методи: ехокардіографія (ЕхоКГ), рентгенографія грудної клітки, навантажувальний тест, добовий моніторинг Холтера, катетеризація серця та ангіографія.
• дитяча неврологія – це міждисциплінарна галузь медицини, метою якої є своєчасне виявлення та лікування захворювань нервової системи у дітей віком від 0 до 18 років, а також забезпечення найкращої адаптації таких дітей у суспільстві. Дитина – це організм, що постійно зростає і розвивається, нервова система дитини закінчує своє формування пізніше всіх інших систем організму. Неврологічні захворювання – це хвороби, які не тільки вражають дітей, зважаючи на тривалу тривалість лікування та реабілітації, впливають і на сім’ю і на безпосереднє оточення дитини. Найбільш важливими серед захворювань головного мозку та нервової системи є затримка розвитку навичок ходьби, синдром м’язової слабкості (гіпотонус) (Спінальна м’язова атрофія – SMA), затримка мови, розлади поведінки та аутизм, дефіцит уваги та судоми (епілепсія) при підвищеній температурі тіла.
• дитяча невідкладна допомога – відділення, в якому стан пацієнта оцінюється лікарем-фахівцем з надання невідкладної допомоги. У випадках, коли протягом лічених хвилин потрібно виконати негайне втручання, а саме, при кровотечах, судомах, раптовому неврологічному розладі, втраті свідомості, лікування та втручання в екстреному порядку проводяться безпосередньо у відділенні невідкладної допомоги. Пацієнти, які не потребують екстреного втручання, направляються лікарем швидкої допомоги до дитячої поліклініки, де проводиться огляд та обстеження пацієнтів лікарем-фахівцем з дитячих хвороб. Крім того, пацієнти можуть звернутися до дитячої поліклініки за попереднім записом на прийом.
• дитяча нефрологія – у відділенні проводиться діагностика та лікування всіх захворювань нирок та сечовивідних шляхів у дітей віком від 0 до 18 років. У лікарні, оснащеній сучасним технологічним обладнанням, є всі необхідні допоміжні підрозділи для нагляду за такими пацієнтами. Спеціалізований медперсонал центру пропонує послуги амбулаторного та стаціонарного ведення та спостереження, гемодіалізу, амбулаторного перитонеального діалізу та трансплантації нирок. У ранньому дитячому віці значну кількість випадків ниркової недостатності можна запобігти шляхом ранньої діагностики та лікування.
• дитяча хірургія – відділення, у якому займаються діагностикою та лікуванням захворювань, що потребують хірургічного втручання, у дітей віком від народження до 16 років. Лікарі лікарні виконують операції у новонароджених щодо корекції аномалій, відомих до народження або після народження, а також спостереження пацієнтів з вродженими аномаліями. У відділенні дитячої хірургії виконуються всі види хірургічних втручань та процедур для дітей віком до підліткового періоду (0-16 років). Лікарі відділення дитячої хірургії здійснюють хірургічне лікування фізичних проблем у дітей на основі міждисциплінарного підходу з урахуванням психологічних особливостей дитячого віку.